Радянські «персики» та ще чотири десерти з Радянського Союзу, які варто повторити на своїй кухні.

Асортимент сучасних кондитерських магазинів справді величезний: торти, печиво, тістечка, цукерки, шоколад, мармелад... Перераховувати можна довго. Але все одно ми мимоволі згадуємо про ті самі горішки зі згущеним молоком чи тістечко «Картопля» з нашого дитинства. Cxid.info пропонує поностальгувати і розповідає про найпопулярніші радянські десерти — можливо, ви захочете повторити їх на своїй кухні.

1. Наполеон

Настоящим королем радянських десертів був «Наполеон». Існувало два найпопулярніші рецепти, які розділили радянських громадян на два табори: один торт готували з хрустких листкових коржів, змащених масляним кремом, а інший — з тонких коржів, які чимось нагадували млинці, з заварним кремом.

Справжній «Наполеон» був недоступний для простих радянських громадян, адже продавали його лише в елітних місцях. Наприклад, у ресторані «Центральний» або в знаменитій кулінарії при готелі «Москва». Тому відчути смак того самого повітряного листкового тіста і божественного масляного крему, які буквально танули в роті, могли лише обрані.

Спробувавши повторити легендарний десерт удома, господині стали готувати коржі на пиві. Вони передавали цей рецепт з покоління в покоління, тому не дивно, що багато хто саме його вважає базовим. Смак торта був схожий на ресторанний «Наполеон», але все ж до кінця повторити його не вдалося.

2. Тістечко «Картопля»

Одним із найпопулярніших радянських десертів було тістечко «Картопля». Його готували з бісквітних крихт, перемішаних з кремом, а зверху посипали какао з додаванням цукрової пудри. Наприкінці десерт прикрашали піками крему, які візуально нагадували паростки картоплі.

В домашньому варіанті замість бісквіта часто використовували крихти іншої випічки, причому не обов'язково солодкої — іноді «Картоплю» робили з хліба. Цікаво, що у тістечка були й інші форми — кульки, шишки, фігурки тварин. Але занадто великої популярності вони не здобули, тому класичним є подання саме у вигляді картоплі.

3. Горішки зі згущеним молоком

Зараз у магазині часто можна зустріти горішки зі згущеним молоком, які візуально нагадують ті самі, що були в Радянському Союзі. На жаль, окрім зовнішньої схожості інших збігів немає — смак дуже далекий від оригіналу, який ми пам'ятаємо з дитинства.

Якщо «Картоплю» часто продавали в кондитерських, то горішки були більше домашнім ласощами — у промислових масштабах їх не виробляли. Для їх приготування потрібні були спеціальні горішниці, які являли собою роз'ємні форми у вигляді двох сковорідок, спаяних між собою.

Приготування тіста та випікання горішків зазвичай не викликали жодних проблем, але коли справа доходила до крему, починалася справжня «веселка». Справа в тому, що в СРСР не випускали варену згущенку — її доводилося готувати з звичайної шляхом додаткового варіння на водяній бані прямо в упаковці. Зазвичай цей процес тривав кілька годин. Але іноді траплялися казуси — знамениті сині-білі баночки вибухали під час варіння, і їх вміст розлітався по всій кухні. Але якщо такого результату вдалося уникнути, горішки з'їдали за кілька хвилин.

До відома: Ще одним популярним десертом зі згущеним молоком були трубочки. Вони готувалися з того ж тіста, що й горішки, різниця лише в використовуваних приладах — для трубочок була потрібна вафельниця. Головним правилом було скручувати ще гаряче тісто з начинкою: остиглі трубочки ламалися і кришилися.

4. «Персики»

Знайти справжні персики на прилавках радянських магазинів було непростим завданням. А ось одноіменні пиріжки часто зустрічалися не тільки в кондитерських, але й на домашніх кухнях. Десерт пекли не тільки в будні, але й на свята, адже завдяки своєму розкішному зовнішньому вигляду він був справжньою прикрасою столу.

Щоб надати пиріжкові схожість з справжнім фруктом, господині не використовували жодних харчових барвників — необхідного відтінку досягали за допомогою морквяного та бурякового соку. А в якості начинки використовували абрикосове варення, перемішане з вищезгаданою вареною згущенкою.

5. Шоколадна «ковбаса»

Тут все, як і з вищеупомянутими персиками — радянські громадяни рідко могли порадувати себе смачною копченою ковбасою, а от одноіменний десерт був частим гостем на їхніх столах. Та й у меню кафе не рідко можна було зустріти шоколадну «ковбасу» — попри видиму простоту, знаменитий десерт не поступався за смаком навіть вишуканим тортам.

Якщо захочете порадувати себе і членів родини ласощами з дитинства, вам знадобляться молоко, вершкове масло, какао, цукор і звичайне печиво. Деякі господині ще додають згущенку, щоб «ковбаска» вийшла солодшою, але в оригінальному рецепті її не було (вопреки поширеній думці).