Що б ви купили, повернувшись до СРСР на один день? Мій варіант такий

Незмінно надійний

Зник старий добрий міксер, родом із уже неіснуючої країни — НДР. Можливо його випадково викинули під час ремонту. Тепер я не можу позбутися смутку. Цей прилад вірою і правдою служив мені сорок років, жодного разу не підводив, не вимагав ремонту і особливого догляду. Він стійко переносив перепади напруги, не ламався після падіння. За ці роки змінилося безліч кухонної техніки: громіздкі комбайни вирушали на звалище, сучасні блендери виходили з ладу, а міксер із НДР залишався незмінно надійним.

Купила я новий, сучасний, з безліччю функцій та гарним дизайном, але це вже зовсім не т. е. Тісто більше не виходить таким пишним, крем не збивається до тієї повітряної консистенції. Якби була можливість заглянути в СРСР хоча б на один день, я без роздумів вирушила б за таким же міксером.

Чарівні простирадла

І, звичайно ж, не змогла б пройти повз радянську лляну постільну білизну. Колись мама зібрала мені цілу валізу в посаг, і навіть через стільки років у мене збереглися кілька простирадл і наволочок. У спеку я стеля саме їх, бо цей льон був якимсь чарівним — у холод зігрівав, у спеку охолоджував, дозволяючи спати з комфортом. Сучасні аналоги не можуть похвалитися такими властивостями: вони колючі, швидко зношуються та рвуться.

Не господарське, а незамінне

Я обов'язково взяла б із собою господарське мило. Хто б міг подумати, що навіть воно зараз зовсім інше? Звичайний експеримент усе розставив по місцях: я відвезла до села кілька шматків радянського мила та кілька сучасних. Перше миттєво стало здобиччю мишей, а ось нове залишилося недоторканим. Те мило могло відіпрати навіть найскладніші плями, якщо просто довго терти тканину. Воно справлялося з будь-якими забрудненнями краще за будь-який відбілювач. Їм лікували нежить, обробляли нариви, знімали набряки та укуси, боролися зі шкідниками та навіть знищували грибок.

Неповторний аромат

Обов'язково купила б парфуми з фабрик, що не збереглися до наших днів. Прості, але неповторні аромати «Алые паруса», «Шахразади» з її солодким запахом монпансьє... Кілька наборів різних духів, які зараз уже не знайти. Навіть продукція «Нової Зорі" хоч і випускається під тими самими назвами, але це зовсім інші запахи.

Коштувало копійки, а задоволення на мільйон

Зайшла б до радянської закусочної, щоб знову випити молочний коктейль за десять копійок та з'їсти рогалик за п'ять. Обов'язково прихопила б додому справжньої одеської ковбаси, пару банок тушонки без сої, кілограм найніжнішої «театральної помадки» та плавлених сирків, зроблених без замінників. Тільки біда — у мене залишилося так мало радянських грошей, а хочеться купити так багато всього...

Просто вдихнути спокою та щастя

Але все це дрібниці. Якби можна було повернутися в минуле хоча б на мить, я б, не роздумуючи, кинулась у свій старий двір. Хоч би одним оком глянути на маму та тата — молодих, здорових, щасливих. Хай би навіть через тріщину в паркані, через замкову щілину. А якби не дозволили, то просто сіла на лаву в парку й дивилася. На людей у ??простому, але добротному одязі, на дітей, що граються без смартфонів та інтернету, на світ, де було більше спокою та впевненості у завтрашньому дні. Просто дихала б цим повітрям.