Україну більше не хочуть бачити в ЄС: «Зеленський перейшов межу» — The Times

Рішення президента України Володимира Зеленського та Верховної Ради спричинило хвилю критики як всередині країни, так і з боку європейських партнерів. У матеріалі британського видання The Times зазначається, що Київ пішов на «найбільшу авантюру» за останні роки, яка вже завдала серйозного удару по міжнародному іміджу глави держави.

Зеленський розчарував Захід

За даними The Times, Захід глибоко розчарований останніми діями Зеленського, які, на думку аналітиків, «перетнули червону лінію». Новий закон, ухвалений парламентом, викликає сумніви щодо справжнього наміру України приєднатися до Європейського Союзу.

Різко розкритикували це рішення і ключові політичні фігури ЄС, зокрема президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка послідовно підтримувала Україну, а також президент Франції Еммануель Макрон — один із найближчих союзників Зеленського в Європі.

«Це — показовий поворот у долі людини, яка своєю рішучістю залишитися в Києві на початку війни перетворилася на міжнародний символ свободи», — йдеться у статті.
«Рішення Зеленського поставило його в опозицію до потужного громадянського суспільства України. Протести, що розпочалися в Києві у вівторок увечері, стали наймасовішими за останні три роки війни, що підкреслює масштаб спротиву».

Євромайдан 2.0

The Times порівнює теперішні акції протесту з подіями Євромайдану, які також починалися з малочисельних мітингів. Видання цитує українського політолога Володимира Фесенка, який зазначає, що рейтинг Зеленського може обвалитися, а всі потенційні вигоди від посилення контролю над антикорупційними органами можуть бути нівельовані довгостроковими наслідками.

«Незрозуміло, чому Зеленський вирішив виступити проти НАБУ та САП», — зазначається у публікації. Обидва органи були створені за підтримки Заходу, а їхні детективи проходили підготовку у ФБР. Жодних прямих звинувачень у корупції проти самого Зеленського не надходило, і його рейтинг довіри залишається високим.
Однак у червні НАБУ оголосило про підозру віцепрем'єру Олександру Чернишову, який вважається наближеним до президента.

Таку ж тривогу озвучує Politico, вказуючи не на зовнішні виклики, а на внутрішню загрозу — демократичний відкат, ініційований самою владою, попри очікування з боку ЄС та США.

Перші масові протести за час війни

Закон, який надає президенту можливість контролювати НАБУ і САП, спровокував перші масові протести з початку повномасштабного вторгнення. Акції пройшли не лише в Києві, але й у Львові, Дніпрі та Харкові — що свідчить про широку громадську реакцію й загальне невдоволення напрямком, у якому рухається влада.

Це викликає серйозне занепокоєння серед західних партнерів, які вважають, що такі дії є загрозою для подальших реформ та розвитку незалежних інституцій.

ЄС може передумати

Politico наголошує, що влада намагається згладити ситуацію не конкретними змінами, а «розмитими обіцянками» нових законів, в той час як фактична мета — посилення особистого контролю. Це сприймається як прояв авторитарної централізації під прикриттям надзвичайного стану.

Україна опинилася на роздоріжжі: від іміджу країни, що прагне до прозорості, до моделі централізованого управління, яка викликає все більше питань.

На думку європейських оглядачів, Захід хвилює не лише війна з Росією, а й те, що Україна може втратити напрямок на демократію. Якщо такий курс буде збережено, наслідки можуть бути надзвичайно серйозними — від переформатування підтримки до перегляду самого питання євроінтеграції.